- вигнанець
- (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцини, країни), висланець, засланець, висланий
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
вигнанець — нця, ч. Той, кого вигнано, вислано кудись із певної місцевості, території … Український тлумачний словник
вигнанець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
банит — вигнанець. Банитка вигнанка … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
баніт — Баніт: вигнанець [40] вигнанець з краю, ізгой; людина без батьківщини [XI] вигнанець, підданий остракізму [12] … Толковый украинский словарь
абрек — а, ч., іст. Кавказький вигнанець … Український тлумачний словник
баніт — бани/т, а, ч. і бані/та, и, ж., заст. Вигнанець … Український тлумачний словник
вигнанка — и. Жін. до вигнанець … Український тлумачний словник
вигнанниця — і, ж. Жін. до вигнанець … Український тлумачний словник
ізгой — я, ч. 1) У Київській Русі – людина, що вийшла зі свого колишнього суспільного стану у зв язку з викупом із холопства, розоренням і т. ін. 2) Людина, що стоїть поза якимсь середовищем, суспільством, відкинута ними; відщепенець; вигнанець … Український тлумачний словник
баніта — Баніта: вигнанець, підданий остракізму [3] … Толковый украинский словарь